Корзина
36 отзывов
+380676048702
+380676048702
+380500827357
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
Интернет- магазин "Аргодерм"
Корзина

Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів: исследование препарата Аргодерм для лечения грибка

Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів: исследование препарата Аргодерм для лечения грибка

УДК 636.09:582.28:57.083.1:615.326

 

ВИПРОБУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРЕПАРАТУ «АРГОДЕРМ» ПРИ ЛІКУВАННІ МІКРОСПОРІЇ ТВАРИН

 

Н. І. Бєлявцева*

 

Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів

 

У статті викладені результати досліджень щодо вивчення фунгіцидної дії препарату «Аргодерм» при мікроспорії тварин. Препарат являє собою нанокомпозицію іонів срібла відновленого і стабілізованого біополімерами морських водоростей. Доклінічними та клінічними випробуваннями доведено високу фунгіцидну активність.

 

Мікроспорія (Microsporia, мікроспороз) — хронічна високо контагіозна грибкова хвороба, на яку хворіють як різні види тварин, так і люди. Для лікування мікроспорії застосовуються фунгіцидні препарати, але вони мають різні недоліки. Крім того, зустрічаються випадки змішаної етіології, коли на уражені мікроспорією вогнища, нашаровується бактеріальна інфекція (стафілококи, синєгнійна паличка, тощо). Тоді застосування тільки фунгіцидних препаратів стає недостатнім [1–3].

На сьогодні проблема розроблення лікарських засобів нешкідливих для організму людини і тварин, що одночасно володіють бактерицидною та фунгіцидною дією, залишається актуальною. З цієї точки зору перспективним є дослідження терапевтичних властивостей речовин створених за допомогою нанотехнологій [4, 5].

Нанотехнологічні методи здатні впливати на молекулярний рівень речовин, в наслідок чого створюються зовсім нові сполуки із заданими властивостями. Вчені дослідили, що у нанорозмірному стані фізико-хімічні властивості речовин змінюються. Велика питома поверхня збільшує адсорбційну ємкість наночасток, це посилює їх здатність зв’язуватись з біологічними речовинами. Різноманітні форми та малі розміри, які наночастки набувають під дією новітніх технологій, надають їм можливість вбудовуватись у мембрану мікробних клітин, проникати в їх органели. Збільшення здатності до продукування вільних радикалів і активних форм кисню викликає пошкодження білків, структурованих ліпідів, нуклеїнових кислот мікробної клітини.

Нині відомі різні фізичні і хімічні методи отримання наночасток речовин. Особливий інтерес для ветеринарних спеціалістів мають наночастки металів синтезовані методом ерозійно-вибухової технології. Перше місце по популярності серед металів належить сріблу. Ще в давні часи люди знали про його дивовижні властивості. Срібло застосовували з лікувальною метою, а також для знезаражування питної води. Не втратило своєї цінності срібло і в наш час. Препарати срібла володіють широким спектром антимікробної дії [6, 7]. Вони активні по відношенню до грамнегативних і грампозитивних, спороутворюючих і аспорогенних, аеробних і анаеробних мікроорганізмів; не викликають звикання патогенної мікрофлори і в розумній кількості не шкідливі для організму людини і тварини. Їх використовують при лікуванні трофічних виразок, лор-інфекцій, опіків тощо. Відома також віроцидна дія сполук срібла. Вчені Техаського університету дослідили, що наночастки срібла розміром від 1 до 10 нм являються ефективними інгібіторами вірусу імонодефіциту людей і придатні для лікування СНІДу [8].

Впровадження нанотехнологій сприяє більш широкому використанню препаратів срібла в лікувальній практиці гуманної та ветеринарної медицини. Так, наприклад, спільна робота вчених Таврійського національного університету та Інституту біології південних морів НАНУ за участі Державного науково-контрольного інституту біотехнології штамів і ( Науковий керівник: доктор ветеринарних наук В. Г. Скрипник) мікроорганізмів призвела до створення нового плівкоутворюючого антисептичного засобу «Аргодерм». Препарат являє собою нанобіокомпозицію срібла (10–20 нм), відновленого і стабілізованого біополімерами морських водоростей [9].

Протягом 2007–2011 років було проведено доклінічні випробування нешкідливості та протимікробної ефективності «Аргодерму». Дослідженнями встановлено, що препарат володіє високою ефективністю при лікуванні хвороб викликаних коковою мікрофлорою та грибами роду Candida albicans [10].

Метою наших досліджень було вивчення фунгіцидної дії препарату «Аргодерм» при мікроспорії тварин.

Матеріали і методи. Для дослідження in vitro брали 14-добову культуру Mіcrosporum canis (МС-38), вирощену на Сабуро агарі за температури 28±1 0С. З отриманого газону готували суспензію гомогенізованого міцелію, що містила 31,5 млн КУО/см3. До 0,8 см3 міцеліальної суспензії додавали 4 см препарату. Зразки суміші накривали предметними скельцями і витримували в термостаті при температурі 28±1 0С. В якості контролю використовували стерильний фізіологічний розчин. В попередніх дослідженнях нами було встановлено, що розведення 0,12 мл суміші (культура гриба з препаратом) в 6 мл рідкого середовища достатньо для того, щоб звільнити грибну культуру від препарату та отримати її ріст. Через 6 та 24 години проводили відбір проб по 0,12 см3, які в трикратній повторності висівали у пробірки з 6 мл бульйоном Сабуро. Для створення оптимальних умов культивування, зокрема аерації, пробірки з посівами скошували на штативі–лежаку. Культивування здійснювали при температурі 28±1 0С протягом 16 діб. Починаючи з другого дня від посіву, оцінювали розвиток міцелію за 4-х бальною шкалою: 0 — відсутність видимого росту культури, 1 — ріст окремих колоній; 2 — зливання колонії; 3 — утворення суцільної плівки; 4 — формування повітряного міцелію.

 

Дослідження in vivo включали в себе доклінічні та клінічні випробування препарату. Доклінічні випробування проводились на 24 морських свинках масою 350–400 г.

Перед початком досліду тварини перебували протягом тижня на карантині, після чого було сформовано дві групи по 12 тварин. Утримування відповідало нормам біоетики.

Для інфікування морських свинок використовували 14-ти добову культуру M. canis (МС-38), вирощену на сусло-агарі з рН 6,6–6,8 і цукристістю 7о за Баллінгом. Культуру змивали стерильним фізіологічним розчином і доводили концентрацію мікроконідій до 2,5 млн в 1см3. Інокулят в об’ємі 0,5 см3 наносили на попередньо поголену і скарифіковану ділянку шкіри розміром 4 х 4 см.

За тваринами велось щоденне спостереження. Підтвердження факту зараження експериментально відтвореною мікроспорією у тварин проводили за допомогою мікологічних методів досліджень: мікроскопії патологічного матеріалу та виділенням ретрокультури гриба M. canis. Лікування дослідних тварин препаратом Аргодерм розпочинали з моменту розпалу розвитку клінічних ознак. Наносили препарат двічі на день до отримання негативних результатів мікологічних досліджень біологічного матеріалу, відібраного від тварин. Контрольній групі тварин препарат не застосовувався.

Критерієм оцінки ефективності препарату слугували відмінності в термінах клінічного та фактичного одужування тварин дослідної і контрольної груп.

Дослідження ефективності препарату «Аргодерм» при лікуванні дерматомікозів проводили на 15 собак, у яких відмічали характерні ознаки: ураження шкіряного покриву у вигляді алопецій, округлої форми з вираженим шелушінням шкіри. Наявність елементів грибів (M. canis) у патологічному матеріалі підтверджували мікологічними методами досліджень. Тваринам препарат «Аргодерм» застосовували двічі на день до клінічного одужування. Факт останнього підтверджували мікологічними дослідженнями, які проводили тричі з інтервалом 7 діб.

Результати й обговорення. Дослідженнями in vitro встановлено, що фунгістатична дія препарату Аргодерм на культуру M. canis проявлялась при 6-ти годинній експозиції. Видимий ріст культури (1 бал) спостерігався на 4 добу, а максимуму досягав на 14 день культивування (4 бали). Тоді, як в контролі спостерігалась інша картина: видимий ріст з’являвся на другу добу, а максимуму досягав на дев’яту добу. Витримування культури протягом 24 годин у препараті «Аргодерм» було достатньо для досягнення фунгіцидної дії.

Доклінічними дослідженнями встановлено, що видимі ознаки розвитку мікроспорії у всіх мурчаків проявлялись на 5 добу після інфікування (гіперемія, потовщення шкіри, поява незначного злущування епідермісу, обідка навколо ділянки зараження, наявність білого нальоту) і досягало піку розвитку хвороби на 10 добу (ураження поширювалось за межі ділянки зараження, спостерігалося злущування епідермісу, поява кірок, папул, везикул). При мікроскопії клінічного матеріалу відмічали деструкцію структури волосся, яке було вкрите білим нальотом, наявність спор, розміщених за типом «ендо-ектотрикс», інколи зустрічались макроконідії та гіфи гриба. Лікування дослідної групи тварин було розпочато на одинадцяту добу розвитку хвороби. Перші ознаки одужування мурчаків проявлялися на третю добу застосування препарату. Клінічне одужування тварин спостерігалось на (15±2) добу лікування, фактичне — на (37±2) добу.

У контрольній групі спостерігалась така клінічна картина

— наростання хвороби відмічалось на 15 добу і характеризувалось гіперемією шкіри, появою папул, везикул, кірок, уражена зона поширювалась за межі ділянки ураження, була покрита білим чохлом із міцелію та спор гриба. При мікроскопії клінічного матеріалу відмічали деструкцію волосся, наявність спор, розміщених за типом «ендо-ектотрикс», гіфи гриба;

— 20 доба після зараження — ознаки гіперемії, нашарування на шкірі товстих кірок, наявність білого чохла, ексудативне запалення шкіри, поява виразок, ерозій;

— 31 доба спостерігалось поступове згасання ознак ураження: зменшення гіперемії шкіри, розпушування та самовільне відторгнення кірок, поступове загоєння ерозій. Самоодужування у тварин спостерігалось на (60±1) добу.

Клінічні дослідження препарату Аргодерм проводили на собаках. З лікувальною метою хворим собакам препарат наносили двічі на добу з інтервалом 9±0,5 год.

— перші ознаки одужування у всіх тварин були відмічені на п’яту добу застосування «Аргодерму» і характеризувались розпушуванням кірок;

— 20 доба лікування — слабо виражена гіперемія шкіри, самовільне відторгнення кірок, поступове загоєння ерозій та вирозок;

— 25 доба лікування — відмічали клінічне одужування, фактичне одужування наступало на (47±1) добу.

В И С Н О В К И

 

1. Мінімальна (6 година) експозиція культури М. саnis в препараті «Аргодерм» викликає фунгістатичну дію. Фунгіцидна дія препарату проявляється при 24 годинній експозиції.

2. Доклінічні та клінічні дослідження свідчать про високу ефективність препарату.

3. Схема лікування полягає у двократному нанесенні препарату на уражені ділянки шкіри впродовж (25±1,1) діб.

4. Отримані результати дають підстави для реєстрації препарату «Аргодерм» в Україні та широкому впровадженню у практику ветеринарної медицини при лікуванні мікроспорії дрібних домашніх тварин.

 

TEST THE EFFECTIVENESS OF PREPARATION «ARHODERM» WHEN TREATMENT MYKROSPORYY ANIMALS

 

N. I. Belyavtseva

 

 

 

S U M M A R Y

 

In the article the results of research on yzlozhenы Study funhytsydnoho Actions drug «Arhoderm» at mykrosporyy animals. The drug predstavlyaet a nanokompozytsyyu yonov vosstanovlennoho silver and stabilized byopolymerы marine vodorosley. Doklynycheskye and Clinical tests proved Peak funhytsydnuyu activity.

 

ИСПЫТАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРЕПАРАТА «АРГОДЕРМ» ПРИ ЛЕЧЕНИИ МИКРОСПОРИИ ЖИВОТНЫХ

 

Н. И. Белявцева

 

А Н Н О Т А Ц И Я

 

В статье изложены результаты исследований по изучению фунгицидной действия препарата «Аргодерм» при микроспории животных. Препарат представляет собой нанокомпозицию ионов серебра восстановленного и стабилизированного биополимерами морских водорослей. Доклиническими и клиническими испытаниями доказана высокая фунгицидное активность.

 

Л І Т Е Р А Т У Р А

 

1. Спесивцева Н. А. Микозы и микотоксикозы животных / Н. А. Спесивцева. — М. :

Сельхозиздательство, 1960. — 456 с.: ил.

2. Кашкин П. Н. Дерматомикозы (человека и животных) / П. Н. Кашкин. — Л. : Медицина, 1967. — 334 с

3. Mantelli F. Dermatomycoses in dogs and cats / F. Mantelli, M. Sommariva // Summa. —

1988. — Vol. 5, № 3. — P. 186–188.

4.     Бурмистров      В.    А.    Применения        препаратов       серебра     в     ветеринарии        / В. А. Бурмистров // Нанотехнологии и наноматериалы для биологии и медицины: сборник

материалов науч.-практ. конф. с международным участием, 11–12 октября 2007. —

Новосибирск, 2007. — Ч. 2. — С. 64–70.

5. Шкиль Н. А. Применение серебросодержащего препарата арговир в ветеринарии / Н. А. Шкиль, В. А. Бурмистров, Ю. Г. Юшков и др. // Применение препаратов серебра в

медицине: сборник трудов материалов науч.-практ. конф. «Новые химические системы и

процессы в медицине». — Новосибирск, 2003. — С. 90–96.

6. Бурмистров В. А.Новые серебросодержащие препараты—разработки ЗАО «Вектор-Бест» для медицины, лечебной косметологии в ветеринарии / В. А. Бурмистров // Применение препаратов серебра в

медицине : сборник трудов по материалам науч-.практ. конф. «Новые химические системы и процессы в

медицине».—Новосибирск, 2003.—С.10–15.

7. Ульянов Ю. П. «Серебреные» пациенты / Ю. П. Ульянов // Интерфарммедика. — 2003. — № 4. — С. 7.

8. Мосин О. Физиологическое воздействие наночастиц серебра на организм человека //

Сайт          о         нанотехнологиях              №1          в          России           /         Способ          доступа http://www.nanonewsnet.ru/blog/nikst/fiziologicheskoe-vozdeistvie-nanochastits-serebra-na-organizm-chelovek Название с дисплея.

9. Патент України №10539 МКИ7 А61К33/38, А61К31/715 «Спосіб отримання

водорозчинної бактерицидної композиції, що містить наночастинки срібла» / І. М. Юркова, В. Р. Естрела-Льопис, В. І. Рябушко, Л. І. Рябушко. — Приоритет від 13.05.05. — Надрук. 15.11.05, Бюл. №11.

10. Пархоменко Н. А. Чутливість мікроорганізмів — патогенів шкіри тварин і людей

до сріблоутримуючого препарату «Аргодерм» : з’їзд Українського мікробіологічного товариства / Н. А. Пархоменко, Т. Ф. Кисельова та ін. — Ужгород, 2010. — С.234.

Рецензент: доктор ветеринарних         наук, професор, член-кореспондент НААН

Ушкалов В. О.